top of page

Біженці, які рятуються від вибухів і повені: “Ми втратили все. Але раді, що залишились живими”

Оновлено: 12 лип. 2023 р.

Щодня до Львова прибувають евакуаційні потяги із Запоріжжя й Покровська Донецької області, а через день — із Херсона. Я дізналась історії українців, які змушені були покинути рідні міста та села.

...З херсонського потяга виходить жінка з дитиною на руках, її чоловік виносить візочок і валізи. “Ми пережили окупацію. Не брали російські паспорти, не співпрацювали з ворогом, — каже 36-річна Христина (в її вухах — тунелі жовтого й блакитного кольорів). — Ми вірили, що ЗСУ скоро звільнять Херсон, це допомагало триматись упродовж майже дев’яти місяців окупації. Але те, що сталося після підриву Каховської ГЕС, виявилось страшнішим”.

Будинок Христини й Андрія затопило за лічені години, встигли забрати лише найважливіші речі й двох котів.

“Ми втратили все, але раді, що залишились живими!”

Подружжя везе до мукачівської клініки п’ятирічну донечку на обстеження — у неї ДЦП.


“Після підриву Каховської ГЕС на вокзалі побільшало людей, які приїжджають з різних областей”, — каже Валентин Бордун. Ще на початку повномасштабного вторгнення він з однодумцями організував ВО “Медико-психологічна допомога” — об’єднання лікарів, психологів і звичайних волонтерів, які допомагають тим, хто прибуває евакуаційними поїздами.

За цей час до ВО звернулось 16 тисяч пасажирів за наданням первинної домедичної допомоги (зокрема, у зв’язку з отруєнням, проблемами з тиском, нападами бронхіальної астми), приблизно 11 тисяч осіб отримали кризову консультацію психолога.

“Херсонці не хочуть надовго покидати домівки, стежать за інформацією про рівень води, визначаючи, коли можна буде повернутись”, — каже Валентин (він працює лікарем-інтерном, а після зміни в лікарні волонтерить).

Але у деяких пасажирів попереду ще довга путь. Як у 73-річного В’ячеслава Халімовича, який щойно прибув потягом з Миколаєва. У чоловіка пухлина 12-палої кишки, він прямує на лікування до Німеччини. “У Миколаєві дуже важко, — ділиться пан В’ячеслав. — Почались перебої з водою та світлом. Електрики працюють безперервно добами: що москалі руйнують, вони відновлюють. Розумію, як це важко, адже пропрацював 50 років інженером-електриком”.




2 перегляди0 коментарів

Comments


bottom of page